Бригантина олесь гончар краткое содержание

Бригантина - Олесь Гончар - Тека авторів - ЧтивоНазвание книги: Бригантина олесь гончар краткое содержание
Страниц: 108
Год: 2010
Жанр: Историческая

Выберите формат:




Выберите формат скачивания:

fb2

787 кб Добавлено: 04-янв-2018 в 02:01
epub

629 кб Добавлено: 04-янв-2018 в 02:01
pdf

3,7 Мб Добавлено: 04-янв-2018 в 02:01
rtf

513 кб Добавлено: 04-янв-2018 в 02:01
txt

602 кб Добавлено: 04-янв-2018 в 02:01
Скачать книгу



О книге «Бригантина олесь гончар краткое содержание»

Олександр (Олесь) Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 року в селищі Ломівка поблизу Катеринослава (нині Дніпро) у родині робітників Терентія Сидоровича і Тетяни Гаврилівни Гончарів.

Дитинство Олеся минало в слободі Суха Козельщанського району Полтавської області.

Згодом було навчання в харківському технікумі журналістики й нетривала робота в пресі, а з 1938 Олесь Гончар — уже студент-філолог Харківського університету (закінчував навчання у Дніпропетровському університеті одразу по війні, на яку пішов добровольцем з третього курсу).


Оповідання й повісті почав друкувати ще до війни (зокрема, повість «Стокозове поле», 1941). Відзначена вона була двома Сталінськими преміями (1947 і 1948 pp.).


На тлі тодішньої прози про людину на війні твір вирізнявся не лише поетичною піднесеністю, епічними інтонаціями, а й безпосередністю вражень фронтовика, знанням воєнного побуту, лірико-емоційною «документальністю».


На рубежі 50-60-х років два мотиви в осмисленні війни вирізняються з найбільшою очевидністю: погляд на війну в контексті історії і утвердження духовного стоїцизму людини в умовах війни. У новелах збірок «Південь» (1951), «Дорога за хмари» (1953) та «Чари-комиші» (1958), повістях «Микита Братусь» (1951) і «Щоб світився вогник» (1955) письменник дав чимало колоритних портретів і ситуацій, вихоплених із повоєнного побуту, але в ряді випадків тут була відчутна стримана обережність думки — як відлуння відомої безконфліктності, подекуди «виручала» автора лише проникливість і лірико-романтична задушевність, з якими зображував він трудівників села чи людей «малопомітних» професій, котрі ставали дуже помітними, якщо заходилось про їхню честь і гідність, потребу протистояти всіляким виявам «морального браконьєрства» («Щоб світився вогник»).

В романі «Людина і зброя» (1960) не випадково центральні постаті — це вчорашні студенти-історики, а одному з них — Богданові Колосовському — доводиться виявляти свій стоїцизм не тільки в протистоянні фашистському оточенню, а й тоталітарному режимові, який репресував у 30-х роках Богданового батька й тепер готовий будь-якої миті посягнути й на нього самого. Гончара «Циклон» став своєрідним продовженням «Людини і зброї», образні побудови в ньому мають асоціативну широту й глобальний характер — асоціюються тут не окремі деталі життя, а епохальні його пласти (циклон як фашистське нашестя і циклон як стихія природи); той же принцип — в основі розкриття психологічної напруги в душах героїв (Богдан Колосовський і його побратими-оточенці), які були «на самому споді життя», у фашистському концтаборі; а сьогодні знімає фільм про той концтабір й своє покоління і водночас кіномитці ведуть боротьбу з


Перейти к следующей книге

Комментарии

  • "Принц отправил ее на кухню за тарелкой, на четвереньках. И хотя вернуться разрешил ей обычным образом, на ногах, за графином вина отправил снова на четвереньках"

    Сексуальное рабство 100 уровня. sm223

  • Истории Токаревой представляют из себя жизненные зарисовки. Всё в них перемешано до состояния каши. Действующие лица не отличаются последовательностью, часто резко умирая в середине повествования. Резкость вообще присуща Токаревой. Ход истории вместо плав

  • Событий было много, но в отношениях героев друг к другу в итоге мало что менялось. Не доставало логики повествования и крепкой любви героев, как в других книгах А. Пехова, написанных не в соавторстве (Нэсс и Лаэн, Тиа и Рет

  • Отлично! герои замечательные и необычные, сюжет захватывающий, всего в меру, хочется читать и читать!

Оставить отзыв